• Повноваження органів місцевого самоврядування при введенні податку з реклами
• Платник податку з реклами
• Порядок сплати податку з реклами
• Необхідність сплати податку з реклами
• Включення до складу валового прибутку і валових витрат
• Нарахування ПДВ на податок із реклами
• Аналіз роботи рекламного агентства яке займається метрорекламой

Бухгалтерське і податкове урахування в рекламних агентств таке ж саме, як і в будь-яких інших підприємств, що роблять продукцію, що виконують роботи або надання послуг. Проте оскільки реклама - специфічна сфера діяльності, рекламним агентствам необхідно керуватися законодавчими і нормативними актами, так чи інакше пов'язаними з рекламою, як-от:

• вже згаданим Законом про рекламу;
• Декретом № 56-93;
• Законом України від 21.12.93 р. № 3759
• "ПРО телебачення і радіомовлення", із змінами і доповненнями;
• Законом України від 16.11.92 т. №2782-XI I "ПРО друкарські засоби масової інформації (пресі) в Україні" із змінами і доповненнями;
• Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами й ін.

Причому якщо для урахування в рекламодавця важливо, можно чи назвати витратами на рекламу вартість рекламного агентства (адже тільки в цьому випадку, відповідно до підпункту 5.4.4 Закону про прибуток, вони включаються до складу валових витрат), то для урахування рекламного агентства це не важливо, адже для нього виробництво рекламної продукції або надання рекламних послуг є звичайною комерційною діяльністю.

Проте чи є "щось" рекламою або немає, важливо для визначення того, чи виникає необхідність числення і сплати специфічного податку - податку з реклами. Важливо також правильно визначити момент, коли така необхідність дійсно виникає.

Податок із реклами названий у числі місцевих податків і зборів Законом про систему оподатковування. Відповідно до пункту 3 статті 15 названого Закону місцеві податки і збори (обов'язкові платежі 1) механізм стягування і порядок їхньої сплати сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку й у рамках граничних розмірів ставок, установлених законами України. Причому податок із реклами не згадується серед місцевих податків і зборів, що обов'язкові для введення органами місцевого самоврядування на територіях тих адміністративно-територіальних одиниць, де є об'єкти оподатковування і склалися необхідні умови.

На правах законодавчого акта, що регулює нарахування і сплату податку з реклами в даний час, діє Декрет № 56-93. Відповідно до статті 11 цього Декрету податок із реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною ціллю за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна і одяга; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті й в інших місцях. Платниками податку з реклами, відповідно до того ж стаття, є юридичні особи і громадяни, а об'єктом оподатковування названа вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Декретом № 56-93 установлений граничний розмір податку з реклами у виді 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час. Передбачено, що сплата податку з реклами провадиться під час оплати послуг по встановленню і розміщенню реклами.

Як у дійсного "великого" податку: платники, об'єкт оподатковування, терміни сплати як у дійсного "великого" податку - неурегульовані питання, суперечливі і непевні відповіді, звичайно дає можливість податковим органам діяти на місцях за своїм розсудом.